Кунара (поблизу Єкатеринбурга) була приміська село, куди купці їздили гуляти. Там йшли сільські посиденьки і супрядки… Село була невелика, але багата, як всі раскольничьи села. Вона користувалася поганою репутацією, як притон волоцюг. Споконвіку тут утвердився своєрідний кустарний промисел приготування домашнім способом асигнацій. І що ж ми побачимо при в’їзді в цю сільце?

Герб СРСР, хрести і куполи церков, вершники на коні, женихи з нареченими, діти, голуби, кошенята, сотні кованих квітів і тисячі якихось симпатичних завитків — таке відчуття, що цей будинок створювала рука дитини.

Перше враження раскрывшейся психоделічної картини: перед тобою величезний друкований пряник. І лише по якомусь непорозумінню його ще ніхто не з’їв.(c)

Удивительное рядом - пряничный домик в Кунаре.

Удивительное рядом - пряничный домик в Кунаре.

Удивительное рядом - пряничный домик в Кунаре.

Удивительное рядом - пряничный домик в Кунаре.

Удивительное рядом - пряничный домик в Кунаре.

Удивительное рядом - пряничный домик в Кунаре.

Источник:http://alldayplus.ru/design_art_photo/arch/1591-terem-teremok-dom-kuzneca-kirillova-v-derevne-kunara.html