Товариш мій вирішив кілька років тому поряд з заміським будинком гостьовий будинок побудувати. Теж немаленький такий. Пристойний обсяг робіт.
Ну, знайшов за хорошими рекомендаціями велику бригаду будівельників (там спір був за термінами готовності, тому бригада велика, але це інша історія), і хлопці взялися за роботу.
Замовник — калач тертий, довіряє, але перевіряє. І приїжджає на контроль завжди без будь-якого попередження. І здалеку не побачити, що він під’їжджає. То вранці, в обід, після обіду — не вгадаєш.
І просто захоплений бригадою: як не приїде — робота кипить, ніхто не сидить, не курить, всі орють. Навіть не помічають, що господар на майданчику.

Довго чи коротко (а взагалі-то коротко, тому що суперечка за строками він виграв), будинок побудували, денежке розрахувалися і всі задоволені.
І тут виконроб цієї бригади замовнику, товаришу мій то пак, і каже:
— Я чесна людина і приховувати не буду: Ваша собака, німецька вівчарка, кожен раз за 10 хвилин до Вашої появи, виходила і сідала перед будинком. Як села — все дошираки і недопалки покидали — і за роботу! Жодного разу не підвела.

(Переглянуто 1 059 раз, 2 переглядів)